Швидка медична допомога

Попередження

Цей сайт має інформаційний характер, при розумінні про захворювання необхідна кваліфікована медична допомога, не займайтеся самолікуванням - це може призвести до негативних наслідків для організму

Реклама

Статистика

Гостра пневмонія

Гостра пневмонія — запальне захворювання легень різної етіології і патогенезу. Розрізняють первинну і вторинну пневмонію. За клініко-морфологічними особливостями пневмонію поділяють на крупозну, осередкову, інтерстидіальну.

Основними збудниками пневмонії найчастіше є стрептококи пневмонії, стафілококи, синьогнійна паличка і віруси. У розвитку захворювання має значення переохолодження організму. Виникнення гострої пневмонії може бути пов’язане з діянням хімічних речовин (наприклад, вдихання парів бензину). Розвиткові пневмонії сприяють різні хронічні захворювання легень (хронічний бронхіт, бронхіальна астма), а також хронічна інтоксикація, що призводить до виснаження організму і зниження йоґо імунореактивності. Пневмонія може виникнути, коли інфекція проникає в організм гематогенним або лімфогенним шляхом.

Крупозна пневмонія. Найчастіше спричиняється стрептококом пневмонії,  її виникненню сприяє переохолодження організму. У перебігові крупозної пневмонії розрізняють чотири стадії: 1 — приливу; 2 — червоного опечінкування; 3 — сірого опечінкування; 4 — розрішення. Лікареві швидкої допомоги внаслідок особливостей його діяльності визначити стадію захворювання вдається далеко не завжди.

Клінічна картина. Захворювання розпочинається раптово, часто хворі можуть назвати день і годину початку хвороби, коли різко підвищується температура тіла (до 39—40 °С), з’являється біль у грудній клітці на стороні ураження. Характерними ознаками є гіперемія щоки на стороні запального процесу, ціаноз губ, мочок вух, герпетичний висип, тахіпное (частота дихання до35—40 за 1 хв), тахікардія. Екскурсія грудної клітки на стороні ураження знижена.

При фізичному обстеженні картина в легенях різноманітна і залежить від стадії запального процесу. У перший день захворювання визначається притуплення перкуторного звуку, хоч дихання залишається везикулярним. На другий день вислухуються розсіяні сухі і вологі, часто крепітуючі хрипи.

З другого дня починає виділятись трохи мокротиння, іноді з прожилками крові. Надалі мокротиння набирає коричневого кольору. Часто запальний процес поширюється на плевру, перикард і характеризується відповідною симптоматикою.

У другій і третій стадіях захворювання притуплення перкуторного звуку стає більш вираженим, проте він не набирає характеру абсолютної тупості. Вислухується бронхіальне дихання, чітко визначається голосове дрижання. У стадії розрішення притуплення перкуторного звуку стає менш виразним, голосове дрижання слабшає.

У деяких хворих уже в ранньому періоді розвиваються загрозливі для життя ускладнення (артеріальна гіпотензія внаслідок судинного колапсу, набряк легень, деліріозний синдром).

Осередкова пневмонія (бронхопневмонія) найчастіше виникає на фоні якогось захворювання. Збудниками є різні мікроорганізми і віруси. Як правило, осередкова пневмонія розпочинається з бронхіту, а потім запальний процес поширюється на легеневу тканину, часто обох легень.

Клінічна картина. Початок захворювання точно визначити не вдається, проте іноді воно виникає гостро з підвищення температури тіла. Хворі скаржаться на біль у грудній клітці, загальну слабкість, головний біль, задишку, кашель з виділенням слизисто-гнійного мокротиння. У хворих похилого віку початок захворювання може бути при нормальній температурі тіла.

Аускультативно на окремих ділянках виявляють жорстке дихання, дрібнопухирчасті вологі хрипи. Якщо процес захоплює цілу частку, то дані аускультації і перкусії відповідають таким при крупозній пневмонії. Виникають порушення функції серцево-судинної системи, зокрема тахікардія, розширення границь серця, приглушення І тону над верхівкою.

Невідкладна допомога. При гострій пневмонії, незалежно від форми, внутрішньом’язово вводять 500 000—1 000 000 ОД бензилпеніциліну, а в найтяжчих випадках використовують поєднання карбеніциліну і кефзолу (цефамезину) по 1 г або тентам пишу 80— 120 мг. Слід довідатись у хворих або їх родичів, чи немає до цих препаратів алергії (!) Підшкірно призначають сульфокамфокаін — 2 мл 10 % розчину. При вираженій гіпертермії або больовому синдромі вводять 2—4 мл 50 % розчину анальгіну внутрішньом’язово або внутрішньовенно. У разі розвитку судинного колапсу треба розпочати екстренні заходи для його купірування.

Госпіталізація. Хворий на пневмонію будь-якої форми має бути госпіталізований у терапевтичне або пульмонологічне відділення. Транспортують на носилках.

Інфаркт-пневмонія — перифокальна пневмонія в ділянці інфаркту легені, що розвинувся внаслідок емболії або тромбоемболії її судин. Виникнення інфаркт-пневмонії найчастіше пов’язане з відривом тромботичних мас, що утворилися в правих порожнинах серця при пороках серця і правошлуночковій недостатності, а також у венах великого кола кровообігу при наявності тромбофлебіту, флебіту, флеботромбозу. Розвиткові захворювання сприяють миготлива аритмія, ревматизм з поширеним васкулітом і ураженням серця; нерідко воно виникає у хворих, вимушених довгий час додержувати постільного режиму.

Клінічна картина. Розвиток інфаркту легені супроводиться гострим болем у грудній клітці, сухим, а потім з виділенням мокротиння, кашлем. Незабаром у мокротинні з’являється кров. Залежно від поширеності ураження виникають більш чи менш виражені задишка, ціаноз шкіри і слизових оболонок. При перкусії легень виявляється осередок притуплення, особливо у випадках, коли уражена ділянка близько прилягає до грудної стінки. На початку захворювання при аускультації визначається жорстке дихання, а потім — дрібно- і середньо-пухирчасті хрипи, іноді — шум тертя плеври. Абсцедування проявляється підвищенням температури тіла до 39—40 °С.

Невідкладна допомога. Коли є больовий синдром, треба ввести анальгін (2—4 мл 50 % розчину) або промедол (1—2 мл 2 % розчину), при гіпоксії розпочати інгаляцію кисню. Хворому з ознаками гострої недостатності серця вводять серцеві глікозиди. Якщо немає вираженої легеневої кровотечі, застосовують антикоагулянти (гепарин 10 000 ОД).

Госпіталізація в пульмонологічне відділення, а в більш тяжких випадках —у відділення інтенсивної терапії. Транспортують на носилках.

Вхід на сайт

Пошук

Спрощений пошук

Реклама

Дитячі колготки

будь ласка збережи

Допомога студенту

  • Микробиология
  • Анатомия людини
  • Інфекційні хвороби
  • Попередження

    При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://ambulance.at.ua обов'язково