Причиною маткової кровотечі при вагітності і в родах найчастіше є передлежання плаценти або передчасне відшарування нормально розташованої плаценти.

У виникненні кровотечі в родах має значення також низьке прикріплення плаценти (при повному розкритті шийки матки нижній край плаценти визначається на границі між тілом і шийкою матки). У послідовому і ранньому післяродовому періодах розвиток кровотечі пов’язаний з гіпотонією або атонією матки. 

Найбільш частою причиною кровотечі під час вагітності і на початку родів є передлежання плаценти, тобто таке прикріплення, при якому вона частково або повністю розташовується в ділянці нижнього сегмента.

Розрізняють чотири види передлежання плаценти, центральне, бічне, крайове і шийкове. Остаточно визначити вид передлежання плаценти можна лише при розкритті шийки матки не менш ніж на 5-6 см.

Кровотеча при цій патології зумовлена порушенням цілості міжворсинчастих синусів, і чим більша площа ушкодження цього простору, тим більша крововтрата.

Клінічна картина здебільшого розвивається хвилеподібно. Звичайно фізичне навантаження, акт дефекації сприяють виникненню повторних кровотеч. Невеликі, але часто повторювані, кровотечі можуть призводити до вираженої анемії.

Діагноз передлежання плаценти ставлять тільки при розкритті шийки матки пальпаторним визначенням плацентарної тканини. Характерні також високе розташування передлежачої частини плода, значна рухомість її, нерідко неправильне положення плода (косе або поперечне).

Якщо кровотечі в родах передували невеликі кровотечі під час вагітності,   то навіть відносно невелика (300-400 мл) крововтрата у цьому разі може призвести до розвитку шоку.

Невідкладна допомога. Для зменшення скоротливої діяльності матки вводять магнію сульфат (10-15 мл 25% розчину внутрішньом’язово); як кровоспинні засоби використовують кальцію глюконат 10 мл 25%     розчину внутрішньовенно), вікасол (2—3 мл 1 % розчину). При профузній кровотечі треба забезпечити внутрішньовенний доступ і розпочати введення плазмозамісних розчинів.

Акушерське дослідження в домашніх умовах проводити не слід, оскільки водо може посилити кровотечу.

У сільській місцевості перед госпіталізацією треба зменшити родову діяльність або запобігти 

їй (промедол магнію сульфат). Доцільно викликати районного акушера-пнеколога (або іншого досвідченого лікаря) щоб здійснити розродження на місці, забезпечивши для цього відповідні умови.

Якщо в результаті масивної крововтрати з’явились ознаки шоку, хвору треба вивести з цього стану і тільки після цього транспортувати в акушерське відділення.

Госпіталізація. Навіть у разі незначної крововтрати під час вагітності (особливо при строку 20 тижнів і більше) показана негайна госпіталізація в стаціонар для старанного обстеження. При великій крововтраті вагітну доставляють у найближче акушерське відділення, попередивши лікаря відділення про необхідність Підготовки операційної. Транспортують на носилках у положенні лежачи.
    
Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти може виникнути як під час вагітності, так і в період родів. При відшаруванні значної ділянки плаценти кров, що скупчилась у ретроплацентарній гематомі, може відокремити оболонки від стінки матки з розвитком зовнішньої кровотечі.

Клінічна картина залежить від площі відшарування плаценти й величини ретроплацентарної гематоми що утворилась. При відшаруванні плаценти на невеликій ділянці (до 1/3 її площі) стан матері і плода майже не порушується. Відшарування 1/2 плаценті призводить до гіпоксії плода, погіршення загального стану матері При ще більшій площі відшарування настає внутрішньоутробна загибель плода, виникає різкий біль унизу живота, прогресують ознаки анемії і порушення гемодинаміки, змінюється конфігурація матки (випинання в ділянці плаценти, що відокремилась).

Діагноз передчасного відшарування плаценти при наявності названих вище ознак не становить труднощів.

Невідкладна допомога полягає в терміновій госпіталізації у найближчий акушерський стаціонар. Транспортують на носилках з додержанням усіх заходів обережності, оскільки будь-яке механічне діяння посилює відшарування плаценти.    

Якщо відшарування сталося на фоні тяжкого токсикозу вагітних або гіпертеизивної кризи, треба перед транспортуванням ввести гіпотензивні і спазмолітині засоби.

Маткова гіпотонічна (атонічна) кровотеча в послідовому або ранньому післяродовому періоді пов’язана із зниженням (відсутністю) скоротливої здатності матки. При гіпотонії матки послідовий період має затяжний перебіг. Кровотеча, що розпочалась у цьому періоді може тривати й у післяродовому періоді. Іноді причиною гіпотонічної кровотечі є неправильне ведення третього періоду родів. У цьому разі вона починається звичайно відразу або через 10—20 хв після виділення.

На відміну від гіпотонії, при атонії матка взагалі не скорочується, не реагує на механічні подразнення і на лікарські засоби.    

Факторами, що сприяють виникненню гіпотонії (агонії) матки в послідовому і ранньому післяродовому періодах є такі: гіпоплазія матки, аномалія її розвитку, післяопераційні рубці (після кесаревого розтину), перенесені запальні захворювання матки, що призводять до заміщення м’язової тканини сполучнотканинними утворами, багатоводдя, багатопліддя, великий плід, слабкість родової діяльності, особливо на фоні багаторазової стимуляції, ендометрит у родах, пізнш токсикоз вагітних, неправильне ведення третього періоду родів, грубе витискання посліду, коли немає ознак його відокремлення, неправильне і патологічне прикріплення плаценти та ін.

Провідним механізмом, що призводить до порушення гемодинаміки при патологічній крововтраті, є зменшення об’єму циркулюючої крові.

Невідкладна допомога передбачає тимчасове припинення або зменшення кровотечі і поповнення общему циркулюючої крові. Для зменшення кровотечі здійснюють такі заходи:

1) спорожнення сечового міхура за допомогою катетера;

2) легкий зовнішній масаж матки через черевну стінку;

3) введення лікарських засобів, які підвищують тонус матки: 1 мл 0,02 % розчину метилергометрину з 20 мл 40 % розчину глюкози внутрішньовенно у поєднанні з 1—2 мл окситоцину або пітуїтрину (5—10 ОД) внутрішньом’язово; внутрішньовенно краплинно 5 ОД окситоцину в 250—300 мл 5 % розчину глюкози;

4) холод на нижню частину живота.

Якщо крововтрата досягає 700—1000 мл, додатково рекомендується притиснути черевну частину аорти до хребта на 10—15 хв (аорту притискують кулаком трохи вище від лобка). При цьому недопустимі грубі зусилля: можливий розвиток шокового стану, виникнення крововиливу у брижу і кишки. Цей прийом іноді сприяє підвищенню тонусу матки і припиненню кровотечі, оскільки навіть короткочасна ішемія матки, що швидко настала, може стати могутнім подразником для її скорочення.

Водночас із заходами для спинення маткової кровотечі треба розпочати інфузійну терапію колоїдними і кристалоїдними плазмозамінниками.

Госпіталізація термінова в акушерське відділення. Транспортують на носилках.

Плацента та її роль для вагітності - http://scala.ucoz.com