Укуси змій. Серед великої кількості видів отруйних змій треба виділити гюрзу, кобру, піщану ефу, щитомордника, гадюку.

Отрута гадюки має нейро- і кардіотоксичну, а також антикоагуляційну дію, ушкоджує стінку кровоносних судин та еритроцити. У ній містяться ферменти гіалуронідази і фосфоліпази. Отрута спричиняє виділення вазоактивних пептидів, у тому числі брадикініну.

Клінічні прояви залежать від дози та концентрації отрути, локалізації укусу, швидкості попадання отрути в кров і поширення її по венах та лімфатичних шляхах. Основними ознаками розвитку інтоксикації після укусу гадюки є відчуття страху і тривоги, гострий біль, набряк, гіперемія і крововиливи в місці укусу. Набряк швидко поширюється на всю кінцівку. У міру наростання інтоксикації з’являється нудота, блювання, головний біль, різка слабкість, колькоподібний біль у животі, понос, ангіоневротичний набряк обличчя. Найсерйознішими симптомами є артеріальна гіпотензія, судороги, знепритомнення.

Невідкладна допомога: відсмоктування отрути губами (якщо немає ушкоджень слизової оболонки порожнини рота), обезболювання, іммобілізація шиною, введення протиблювотних та антигістамінних препаратів, вливання дезинтоксикаційних розчинів, за показаннями — введення протиотрутної сироватки.

Госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії.

Укуси бджіл, ос. Для більшості людей укуси бджіл і ос не становлять небезпеки. Потрібно кілька сотень ужалень, щоб дістати смертельну дозу бджолиної отрути. Для осіб, сенсибілізованих до отрути бджіл та ос, смертельним може виявитись і одне ужалення. Особливу небезпеку становлять навіть одиничні ужалення в ділянці голови, шиї, порожнини рота і глотки. Бджолина отрута містить гістамін, мурашину кислоту та інші речовини, які можуть спричиняти алергічні реакції.

Клінічно характерні гострий біль, паління, свербіж, почервоніння шкіри і набряк у місці ужалення, запаморочення, посилене потовиділення, тахікардія, загальна слабкість, утруднене дихання, ангіоневротичний набряк.

Невідкладна допомога. При ужаленні бджіл передусім треба видалити жало, на місце ужалення накласти холодний компрес або лід. Треба ввести обезболюючі засоби, а коли є підозра на алергічну реакцію —- підшкірно 0,5 мл 0,1 % розчину адреналіну гідрохлориду і повний комплекс десенсибілізуючої терапії. У разі розвитку анафілактичного шоку адреналін вводять внутрішньовенно. При наростанні набряку гортані, що супроводиться вираженою ядухою, показана трахеостомія. Потерпілому треба створити цілковий спокій, призначити багато теплого питва.

Необхідність госпіталізації визначається тяжкістю стану потерпілого.

Укуси павуків. У більшості випадків укуси павуків не становлять загрози для життя людини, проте укуси каракурта, тарантула, скорпіона можуть виявитись небезпечними, особливо для дітей.

Клінічна картина характеризується болем у місці укусу, загальною слабкістю, гіперсалівацією, пітливістю, блюванням, утрудненим диханням, болем у животі і м’язах, судорогами. Іноді можуть розвинутися набряк легень і коматозний стан.

Невідкладна терапія і госпіталізація як і при укусах змій.