Швидка медична допомога

Попередження

Цей сайт має інформаційний характер, при розумінні про захворювання необхідна кваліфікована медична допомога, не займайтеся самолікуванням - це може призвести до негативних наслідків для організму

Реклама

Статистика

Інфекційні захворювання центральної нервової системи

Залежно від переважаючого ураження оболонок або речовини мозку серед інфекційних захворювань центральної нервової системи розрізняють менінгіт, енцефаліт, мієліт. Окремо виділяють арахноїдит — запалення павутинної оболонки.


Менінгіт — інфекційне ураження переважно оболонок головного і спинного мозку. За етіологією менінгіт поділяють на бактеріальний і вірусний; за патогенезом — на первинний і вторинний; за характером запального процесу і складом спинномозкової рідини — на гнійний і серозний; за перебігом — на гострий, підгострий і хронічний.

Клінічна картина при менінгіті, незалежно від етіології, характеризується сукупністю симптомів, що становлять менінгеальний, або оболонковий, симптомокомплекс. Він проявляється загальномозковими симптомами, менінгеальними знаками, ознаками ураження черепних нервів і корінців спинного мозку, змінами у спинномозковій рідині.


Слід пам’ятати, що виявлення менінгеального симптомокомплексу не означає встановлення діагнозу менінгіту. При багатьох загальних інфекціях подразнення мозкових оболонок може бути зумовлене інтоксикацією. У таких випадках кажуть про менінгізм — незапальне ураження оболонок мозку.


Вирішальне значення в діагностиці менінгіту має дослідження спинномозкової рідини. При підозрі на гнійний менінгіт можливе і потрібне проведення поперекової пункції на догоспітальному етапі. Дослідженням спинномозкової рідини не тільки підтверджують або відміняють діагноз менінгіту, а й вирішують питання про характер патологічного процесу, вибору адекватних доз антибіотиків для введення їх хворому перед відправленням у стаціонар. Проведення антибактеріальної терапії без даних про характер запального процесу є грубою помилкою. Відносним протипоказанням до поперекової пункції на догоспітальному етапи може бути тільки виявлення явних ознак гіпертензійного синдрому.

При менінгіті спинномозкова рідина під час поперекової пункції витікає струменем внаслідок підвищеного тиску; при гнійному менінгіті вона каламутна, при серозному — прозора, при туберкульозному — прозора, опалесціююча.


Менінгококовий менінгіт — первинне гнійне запалення мозкових оболонок, що спричиняється менінгококом.

Захворювання розпочинається гостро з підвищення температури тіла, ознобу. З’являється різкий головний біль, нудота, блювання. Уже в перші години можливе порушення свідомості, виникнення приступів судорог, іноді з переходом в епілептичний стан. Можливі різке рухове збудження, розвиток делірію. Порівняно швидко (протягом доби) розвивається менінгеальний симптомокомплекс. Осередкових симптомів звичайно немає, але можуть бути ознаки ураження її, III, VII, VIII пар черепних нервів. У перші дні захворювання на шкірі обличчя, слизовій оболонці губ, порожнини рота виявляється герпетичний висип.


Можливі атипові форми захворювання.

1. Блискавична форма — характеризується бурхливим початком, гіпертермією, судорогами, розвитком коматозного стану. Хворі звичайно гинуть протягом першої доби. Причиною такого тяжкого перебігу в основному є інфекційно-токсичний шок, який призводить до порушення мікроциркуляції і розвитку синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові.

2. Рецидивуюча форма, при якій нові прояви хвороби можуть повторюватись кілька разів протягом 2—3 місяців.

3. Менінгококцемія — у клінічній картині переважають явища інтоксикації. Характерна ознака менінгококцемії — геморагічний висип на шкірі тулуба, ніг, повік. Відзначають ураження суглобів, ендокарда. Може не бути ознак менінгіту.


Менінгіт, що спричиняється стрептококом пневмонії (пневмококом),—вторинний гнійний менінгіт, розвиткові якого можуть передувати отит, синусит, пневмонія. Хворіють найчастіше діти раннього віку. Клініка характеризується явищами вираженої інтоксикації. Рано виявляються ознаки ураження оболонок і речовини головного мозку, тобто спостерігається картина тяжкого менінгоенцефаліту з руховими порушеннями. Шкірний висип нехарактерний. Спинномозкова рідини каламутна, зеленувата.


Стафілококовий менінгіт — гнійний менінгіт, що виникає вторинно. Захворювання може розвинутись на фоні хронічної пневмонії, абсцесу легені, сепсису. Особливістю його є схильність до абсцедування й утворення блокади лікворних шляхів. Етіологічний діагноз може бути поставлений тільки на підставі бактеріологічного дослідження спинномозкової рідини і крові.

Невідкладна допомога. Якомога швидше розпочинають лікування антибіотиками. Препаратом вибору при гнійному менінгіті є бензилпеніциліну натрієва сіль у дозі 250 000—300 000 ОД на 1 кг маси тіла за добу (в середньому 12 000 000—24 000 000 ОД/добу). Поряд із внутрішньом’язовим показане внутрішньовенне введення бензилпеніциліну натрієвої солі у дозі від 4 000 000 до 12 000 000 ОД/добу. Можуть бути використані і напівсинтетичні пеніциліни (ампіцилін із розрахунку 200—300 мг/кг). Ефективне одночасне введення двох антибіотиків — бензилпеніциліну натрієвої солі у зазначених вище дозах і левоміцетину сукцинату натрію у дозі 100 мг/кг.


Госпіталізація термінова в інфекційне відділення. Транспортують на носилках у положенні лежачи. У дорозі за показаннями здійснюють лікувальні заходи, спрямовані на профілактику порушень зовнішнього дихання, кровообігу, попередження набряку головного мозку, судорожного синдрому.


Енцефаліт — запалення головного мозку. Розрізняють поліоенцефаліт — переважне ураження сірої речовини головного мозку, лейкоенцефаліт — ураження білої речовини, паненцефаліт — одночасне ураження сірої і білої речовини. За перебігом енцефаліт поділяють на гострий і хронічний.


Епідемічний енцефаліт Економо у гострій стадії характеризується підвищенням температури тіла, головним болем, блюванням. Через кілька годин з’являється порушення сну (підвищена сонливість, або летаргія, безсоння) і функції окорухових нервів (птоз, косоокість, диплопія, порушення конвергенції). Визначається зворотний симптом Аргайла Робертсона. Рано виникають вегетативні розлади: лабільність судинних реакцій, тахікардія, порушення ритму дихання, підвищення артеріального тиску, гіперсалівація.


В останній час спостерігаються стерті форми захворювання.


Кліщовий (весняно-літній) енцефаліт — спричиняється фільтрівним вірусом, що передається іксодовими кліщами. Зараження можливе й аліментарним шляхом — через молоко кіз і корів. Належить до групи ендемічних захворювань.


Характеризується гострим початком: сильний головний біль, нудота, блювання, гіпертермія. На 3—-4-й день з’являються менінгеальні симптоми, бульбарні порушення, кволий параліч м’язів шиї і плечового пояса із симптомокомплексом звисаючої голови, проксимальний парез або параліч рук.

Діагноз кліщового енцефаліту грунтуєтся на анамнестичних відомостях (перебування хворого в ендемічному регіоні, укус кліща), виявленні ознак ураження стовбура головного мозку, передніх рогів спинного мозку на рівні шийного стовщення.


Невідкладна допомога при гострому перебігові вірусного енцефаліту спрямована на профілактику і купірувания набряку головного мозку, судорожного синдрому, психомоторного збудження, гіпертермії.

Госпіталізація в інфекційне відділення. Транспортують на носилках у положенні лежачи.


Гострий мієліт — запалення спинного мозку. Може бути первинним вірусним і вторинним, що виникає як ускладнення деяких інфекційних захворювань, а також гнійних процесів.


Розвивається гостро або підгостро. На фоні загальних проявів інфекційного захворювання виникають біль у спині, що іррадіює в ноги, парестезії в ділянці іннервації уражених корінців. Потім нижче від рівня ураження спинного мозку розвиваються периферичні парези або паралічі, порушуються всі види чутливості, функції тазових органів.


Діагноз мієліту треба припустити при виявленні ознак гострого ураження поперечника спинного мозку.


Невідкладна допомога полягає у проведенні симптоматичного лікування (обезболюючі, жарознижуючі засоби та ін.). За показаннями приступають до штучної вентиляції легень та інших реанімаційних заходів, здійснення яких продовжують у машині швидкої медичної допомоги.    


Госпіталізація термінова в неврологічне відділення. Транспортують на носилках у положенні лежачи.

 

Вхід на сайт

Пошук

Спрощений пошук

Реклама

будь ласка збережи

Допомога студенту

  • Микробиология
  • Анатомия людини
  • Інфекційні хвороби
  • Попередження

    При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://ambulance.at.ua обов'язково